ПУЛЯ, ЛІ,
Пуля, лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Пуля, ля́ти, с.
1) = Индича. Вх. Пч. II. 12.
2) = Курча. Черниг. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 499.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПУЛЯК, КА, →← ПУЛЮКАТИ, КАЮ, ЄШ,